коливати — (змушувати коливатися), похитувати, гойдати, хилитати, хиляти … Словник синонімів української мови
коливати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
хитати — а/ю, а/єш, недок., хитну/ти, ну/, не/ш, док. 1) перех. і без додатка. Надавати чому небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз; колихати, гойдати. || Ритмічно погойдувати кого , що небудь. || Колихати, гойдати кого небудь … Український тлумачний словник
заколивати — а/ю, а/єш, док., перех. і чим. Почати коливати, надавати чому небудь розміреного, повторюваного руху з боку на бік, згори вниз … Український тлумачний словник
коливання — я, с. 1) Дія за знач. коливати і коливатися. 2) перен. Несталість, мінливість. •• Гармоні/йне колива/ння коливання, за яких значення коливної величини змінюються у часі за законом синуса чи косинуса. Електромагні/тні колива/ння а) коливання… … Український тлумачний словник
коливнути — ну/, не/ш, док., перех. Однокр. до коливати 1) … Український тлумачний словник
осцилювати — ю/ю, ю/єш, недок. Коливати, коливатися … Український тлумачний словник
поколивати — а/ю, а/єш, док. 1) перех. Змусити коливатися. 2) неперех., перен., розм. Док. до коливати 2) … Український тлумачний словник
полоскати — ощу/, о/щеш, недок. 1) перех. Промивати білизну, одяг і т. ін., занурюючи їх у воду й водячи з боку в бік. || Злегка обмивати щось не дуже забруднене. || Після миття обдавати що небудь чистою водою. 2) перех. Промивати для очищення, освіження або … Український тлумачний словник
проколивати — а/ю, а/єш, розм. Док. до коливати 2) … Український тлумачний словник